Друга полоса

19 травня 2009 року Верховна Рада в черговий раз відмахнулася від проблем дітей війни. Спроба поставити на голосування рішення про врахування соціальних проблем громадян, які мають статус дітей війни, при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" виявилася провальною. За вирішення найнагальніших проблем восьми мільйонів українських громадян, що мають статус дітей війни, проголосували усього 180 народних депутатів. Верхом цинізму стало повне ігнорування проблеми Блоком Тимошенко: фракція БЮТ не дала жодного голосу на підтримку постанови про соціальний захист дітей війни. Ще можна "зрозуміти" позицію "НУ-НС", чий лідер В. Ющенко активно виступає за визнання героями ВВВ вояків ОУН-УПА, проте Юлія Тимошенко на выборах-2007 клятвено обіцяла дітям війни повну і беззастережну підтримку. В популістські гасла і гарні слова Юлії Тимошенко повірили мільйони пенсіонерів, інвалідів, чиє дитинство припало на важкі воєнні роки. Фактично, саме багато хто з восьми мільйонів дітей війни, повіривши солодким обіцянкам, віддали свої голоси для перемоги Блоку Тимошенко, розраховуючи на підтримку держави, соціальні виплати, встановлені їм згідно із законом. Виступаючи на мітингах і зустрічах, леді Ю не жаліла красномовства, обіцяючи негайне виконання закону про дітей війни, що передбачає 30% надбавку до мінімальної пенсії для цієї категорії громадян, 25% знижку при оплаті комунальних послуг і низку інших пільг.

Проте, перше, що зробив уряд Тимошенко, прийшовши до влади, - це припинив дію понад 100 законів соціального характеру, в тому числі й закону щодо дітей війни, розробленого і ухваленого завдяки активній позиції соціалістів. Сьогодні уряд Юлії Тимошенко безсоромно щомісяця обкрадає кожного представника цієї категорії на 100 гривень. Замість встановлених за законом виплат у розмірі 142 гривні, представники цієї категорії громадян одержують від КМ жалюгідні подачки у розмірі 47 гривень. Хотілось би, щоб Юлія Володимирівна і депутати її фракції спробували місяць прожити на цю "допомогу", проте їхні прибутки обчислюються мільйонами гривень, і проблеми пенсіонерів і ветеранів їм до лампочки.

Більше того, всі спроби парламенту домогтися реалізації закону про дітей війни у повному обсязі свідомо блокуються БЮТ, що виразно видно з голосування 19.05.2009 у Верховній Раді, коли "бютівці" відмовилися вирішувати питання про соціальну допомогу найбільш знедоленим категоріям громадян. Очевидно, що допомоги від Прем'єр-міністра та її команди дітям війни чекати не доводиться, солодкі обіцянки розвіялися як дим: Ю. Тимошенко використала стариків як електоральне "м'ясо", більше їй вони не потрібні - до наступних виборів. У пані Тимошенко є інші інтереси щодо розподілу бюджетних коштів, і стосуються вони не дітей війни, не інвалідів, а банкірів і олігархів з її фракції.

На сьогоднішній день тільки соціалісти послідовно і наполегливо відстоюють права дітей війни. Саме СПУ, будучи в парламенті, ініціювала і добилася прийняття Закону України про соціальний захист дітей війни.

При підтримці та ініціативі СПУ 1 березня 2009 року була створена Всеукраїнська партія дітей війни, завдання якої - відстоювати законні права цієї категорії громадян, об'єднати їх на захист власних прав, встановлених за законом виплат. Обидві політичні сили сьогодні вже допомогли дітям війни направити більше мільйона позовів до судів, і понад 300 тисяч з них вирішено на користь дітей війни, Пенсійний фонд змушений виплачувати заборгованості - згідно з нормами Закону України про соціальний захист дітей війни.

СПУ і новостворена Партія дітей війни, навіть перебуваючи поки що поза стінами парламенту, добиватимуться виконання в повному обсязі Закону України про соціальний захист дітей війни і рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 р. про неконституційність будь-яких обмежень при виконанні законів, що стосуються соціального захисту громадян України.

Тільки відставка уряду мультимільйонерів і казнокрадів та прихід до влади лівих політичних сил здатні забезпечити соціальний поворот в діяльності уряду і парламенту.