Третя полоса

Україна знову напередодні виборів. Вкотре маємо нагоду переконатися, що непомірні амбіційність і егоїзм, непослідовність і непорядність стають звичними явищами нашого політичного життя. Причому на всіх рівнях. За прикладами далеко ходити не доводиться.

У газеті "Зоря Полтавщини" (19 червня ц.р. - Ред.) прочитав замітку "Залишилася тільки назва". Її автор, як він сам себе полюбляє називати - "большевік" Степан Керквуд, у березні цього року був виключений із Соціалістичної партії України. До речі, як і згадуваний у замітці Віктор Іноземцев. Що ж призвело до такого радикального рішення стосовно людей, котрі перебували в СПУ мало не з перших днів її створення?

У жовтні 2008 року тодішні секретарі Політради СПУ, колишні міністри Олександр Баранівський і Станіслав Ніколаєнко створили так зване "Об'єднання за оновлення СПУ" (меншість у партії), куди згодились увійти і Степан Керквуд із Віктором Іноземцевим. Невдовзі Політрада прийняла рішення розпустити це "об'єднання" - як організаційну структуру, несумісну зі Статутом партії. Ініціаторів його створення Олександра Баранівського і Станіслава Ніколаєнка було звільнено з посад секретарів Політради. В кінці грудня вищий керівний орган партії - з'їзд СПУ - схвалив рішення Політради, але незважаючи на це, "оновленці" продовжили і навіть активізували діяльність із розколу СПУ. В зв'язку з цим за нестатутну діяльність, яка загрожувала єдності партії, Політрада виключила Баранівського і Ніколаєнка з лав СПУ.

Не одержавши очікуваної підтримки всередині СПУ (а як же, старалися!), "меншовики" подалися в партію ВОЛ (всеукраїнське об'єднання лівих сил) "Справедливість". Очевидно, більшості читачів ця назва ні про що не говорить. Йдеться ж про партію, яку в 2000 році проголосив Іван Чиж. Доречно нагадати, що півтора року тому за пропозицією Івана Чижа з'їзд цієї партії нібито прийняв рішення про її саморозпуск і приєднання до СПУ. При цьому із заявлених 18 000 членів ВОЛ "Справедливість" у межах України в СПУ вступило лише кілька десятків, а на Полтавщині - жодного. Ось таке воно було "потужне", оте ВОЛ.

Водночас, як потім з'ясувалося, Іван Чиж, умисно чи з іншої причини, не виконав рішення з'їзду, і реєстраційне свідоцтво ВОЛ "Справедливість" Мін'юстом не було анульовано. Ця обставина, за згодою Івана Чижа, дала змогу привести до керівництва ВОЛ "Справедливість" Олександра Баранівського і Станіслава Ніколаєнка, а Віктора Іноземцева, судячи з вищезазначеної публікації, - до керма Полтавської обласної організації. Ось так вони враз стали вождями і керівниками.

Переконаний, мине небагато часу і стане зрозуміло, чого насправді добивалися і для кого старалися чергові розкольники СПУ. Втім, певні висновки можна зробити вже зараз. Створення двопалатного парламенту, обрання президента Верховною Радою - ось лише деякі з "новацій", котрі Станіслав Ніколаєнко визначає за свою мету і які він оприлюднив на зібранні в Полтаві. І після таких політичних кульбітів вистачає нахабства звинувачувати у зраді та відступництві тих, хто його в СПУ не підтримав!

Звісно, що ми, соціалісти, проти подібного ідеологічного "оновлення" своєї партії. І тому лише одиниці з 12-тисячної Полтавської обласної організації СПУ заявили про перехід у партію Баранівського - Ніколаєнка.

Така вона, правда, і це добре знає автор замітки Степан Керквуд. Як і те, що Степан Бульба був обраний керівником обласної організації СПУ в 1995 році, в кризовий час, коли обласна організація існувала фактично на папері, у вигляді списку декількох сотень людей із шести районів і міст Полтавщини. Нині ж осередки СПУ діють на території кожного району і міста, кожної сільської ради і виборчої дільниці. За підсумками виборів 2006 року, на Полтавщині до рад різних рівнів обрано близько двох з половиною тисяч представників СПУ.

Керквуд та Іноземцев також обрані за списками СПУ і, демонструючи свою незгоду з її політикою, а тим більше ставши членами іншої партії, мали б одночасно скласти повноваження депутатів від СПУ. Це було б і порядно, і чесно. Замість них прийшли б інші, здатні виконувати Програму СПУ, зміцнюючи її авторитет і забезпечуючи перспективу на майбутніх виборах. Але ж ні, на це принциповості у "большевіков"-меншовиків не вистачає.

На жаль, таких хитромудрих достатньо всюди. Завдяки партійній приналежності вони спочатку отримують депутатські мандати і посади, а потім перебігають туди, де вигідніше. Це огидне, небезпечне явище можна викорінити лише шляхом всенародного осуду.

Що ж до виборів 2007 року. Сподіваємося, люди вже зрозуміли, чому олігархічні партії та їхні прислужники так заповзятливо оббріхували СПУ, намагаючись не допустити в парламент. Але хіба без соціалістів Верховна Рада України стала кращою і дієздатнішою? А може, Віктор Ющенко з Юлією Тимошенко таки змогли створити міцну і ефективну коаліцію? Як бачимо, ні. Саме про це й попереджав Олександр Мороз, наголошуючи на недоцільності й абсурдності дострокових виборів. Отже, Олександр Олександрович мав рацію!

Разом із тим, ми також зробили висновки і активізуємо зусилля для зростання підтримки виборців. Не пустопорожні дискусії та зведення рахунків із політичними опонентами і вчорашніми однопартійцями, а повсякденна конкретна робота щодо захисту інтересів людей - ось над чим працюють наші організації. Скажімо, завдяки СПУ було прийнято Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Тепер дитина війни отримує щомісячну соціальну допомогу розміром близько 50 грн. Але це лише третина суми, передбаченої законом. На сьогодні держава недоплатила кожному представнику цієї категорії громадян більш як по 5,4 тис. грн. За юридичної підтримки обласного, районних і міських комітетів СПУ понад 90 тис. наших земляків у судовому порядку змогли захистити свої права. Щоправда, Кабмін всіляко гальмує виконання судових рішень. Але ми переконані, що перемога буде за народом. Закони повинні виконуватися!

Соціалісти й надалі надаватимуть допомогу всім, хто звертається в наші партійні комітети. І немає значення, за кого люди голосували раніше. Важливо, що вони ідуть саме до нас, а значить, довіряють Соціалістичній партії України. Рано чи пізно виборці зрозуміють, що обирати треба ідею, а не ідола. А зрозумівши, стануть до лав прихильників СПУ - партії демократичного соціалізму. Щоб разом творити соціально справедливе суспільство, де будуть робота з гідною оплатою, безкоштовна освіта і медицина, доступне санаторно-курортне лікування, гарантований соціальний захист інвалідів, пенсіонерів - кожного громадянина, де людині не доведеться судитися з державою, аби захистити свої законні права.

Іван КОВАЛЬ,
Голова фракції СПУ
в Полтавській обласній раді