Друга полоса

На тих, хто все ще плекає надію отримати компенсацію по втрачених вкладах Ощадбанку СРСР, чекає чергове розчарування. Виплата "Юлиної тисячі" знову відкладається на невизначений термін. Свою обіцянку розрахуватися з ошуканими вкладниками до липня уряд знову відкладає в "довгу шухляду".
 
Піар-хід за державні гроші
 
З того моменту, коли Юлія Тимошенко пообіцяла ошуканим вкладникам повернути втрачені гроші, минуло вже майже два роки. Перші, кому вдалося отримати гроші, вимушені були вистоювати у довжелезних чергах, записуючи кульковою ручкою на руках номер, за яким вони стояли. Але "не довго музика та грала". Досить швидко передбачені на виплати бюджетні кошти закінчилися, а пані Прем'єр почала годувати українців обіцянками. Мовляв, "завтра, завтра - не сьогодні". Мимоволі за таких умов напрошується висновок, що нинішня голова уряду, йдучи на парламентські вибори, використала "тисячу" як козир у грі на громадській думці. Адже саме цей хід став запорукою отримання місць в парламенті для БЮТ. Вибори завершилися для Юлії Тимошенко вдало і, певно, тому, про обіцянки свої вона вирішила забути.

Ще у червні нинішнього року керівництво Ощадбанку України запевняло власників ощадних книжок радянського зразка, що виплати почнуться не пізніше липня. Місяць добіг кінця, а справа з місця так і не зрушила. Нагадаємо, що на початку червня, за даними прес-служби Ощадбанку, на виплати було виділено 87 млн грн. Така сума, звісно, не могла забезпечити повний розрахунок, передбачалося, що гроші отримають лише близько 90 тисяч вкладників. Цікаво, але протягом червня-липня ситуація різко змінилася, і виділені кошти зникли у невідомому напрямку.

Нагадаємо, що для того, щоб виплатити компенсації у повному обсязі, необхідно 66 мільярдів гривень. З цієї суми минулого року уряд спромігся виділити лише 6 млрд грн. Ще 12 млрд грн передбачені за рахунок додаткових надходжень від приватизації державного майна і 2 млрд грн - для проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Всього 20 млрд грн - в будь-якому випадку "дебет з кредитом" не сходиться.

Ініціювавши псевдоблагодійництво у вигляді турботи про ошуканих вкладників, Юлія Тимошенко не лише не впоралася з поставленою метою, але й загнала країну в борги. У березні 2009 року стало відомо, що "завдяки" намаганням Прем'єра догодити електорату значно зросла інфляція. Не маючи гривневих ресурсів, уряд пустив на виплати кредитні гроші. Кабмін запозичив 770 млн дол., коли курс цієї валюти ще дорівнював 5 гривням. Віддавати ж гроші довелося вже за курсом 9 гривень. В результаті девальвації гривні, що почалася на весні цього року, непродумане рішення Прем'єра обійшлося країні в 4,5 мільярда гривень.

Між іншим, компенсація по вкладах відбувається за рахунок найнезахищеніших верств населення. Пообіцявши виплатити 1000 гривень одноразової компенсації, уряд Тимошенко забрав соціальні пільги на 4000 гривень з людини щороку.

Загалом у організації виплат є чимало нюансів, про які Юлія Тимошенко не любить говорити. Ще на початку 2008 року Олександр МОРОЗ, лідер СПУ, у своїй заяві зауважив:

"Імітуючи турботу про обдурених, уряд Ю.Тимошенко збиткується над людьми старшого віку. Вони наївно сподіваються на добро з рук тих, хто їхні вклади свого часу привласнив чи кинув на вітер. Люди сваряться за місця в чергах, простоюють в них днями. Очевидно, люди не знають, що з шостої частини боргів держави, включеної у видатки бюджету, для більшості сум не передбачені джерела покриття, і тому вони не будуть повертатися. Не знає, що прийнятий десять років тому з ініціативи соціалістів Закон "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" ( 537/96-ВР від 21 листопада 1996 р.) передбачає індексацію заощаджень залежно від інфляції, а гривня за цей час знецінилася втричі. Це відчуває кожен, хто купує хліб та інші продукти, заправляє автомобіль, купує квитки на проїзд транспортом чи платить за житло".

"Тисячу" з'їла інфляція

На цей момент ситуація іще гірша: на 2009 рік передбачено виділення коштів на виплати в обсязі 250 мільйонів гривень, але експерти-економісти виказують сумніви з приводу того, що гроші дійдуть до людей. Справа в тому, що зараз значну частину державних коштів спрямовано не на соціальні програми, а на намагання оздоровити банківську сферу, тому значна частина державних і кредитних коштів йде на рефінансування. Виходячи з цього, навряд чи уряд витрачатиметься на такі "дрібниці", як компенсація вкладів.

За даними газети "Сегодня", побічно на ймовірність невиплати "Юлиної тисячі" вказує і прийнятий нещодавно Закон "Про оздоровлення банків". Тому цілком ймовірно, що компенсації очікує та ж доля, що спіткала облігації держпозики Сталінського періоду. Їх реструктуризували і виплачували близько 40 років.

Крім того, варто зауважити, що за час, що минув з моменту першої обіцянки про виплату грошей за вкладами, сумнозвісна тисяча гривень знецінилася чи не вдвічі й перетворилася на "подачку" від влади. Інфляція у 2008 році становила 23%, а це означає, що реально "тисяча" перетворилася на копійки. До того ж, усі 7 мільйонів людей, які зареєструвалися для отримання грошей, до кінця року їх в будь-якому випадку не отримають. Їх вистачить максимально на 250 тисяч вкладників. Тим часом Прем'єр терміново шукає нові відмовки для того, щоб пояснити обдуреним українцям, чому ж вони досі не отримали передбачених бюджетом грошей і виправдати свою безпорадність у цьому питанні.

У вівторок, 28 липня, голова уряду заявила, що виплати компенсацій вкладникам, можливо, буде відновлено після стабілізації соціально-економічної ситуації в Україні та збільшення надходжень до бюджету. Прем'єр фактично визнала недолугість "команди професіоналів", заявивши, що виплати стануть можливими тоді, коли уряду вдасться хоч трохи налагодити бюджетні надходження.

"Щойно криза піде на спад, ми обов'язково повернемося до виплат", - сказала Юлія Тимошенко.

У цих словах глави уряду помітна очевидна непослідовність. Незадовго до цієї заяви прем'єрка говорила, що "відчуває пульс оздоровлення" в українській економіці. Але незважаючи на це виплати не відновилися. Насамперед тому, що крім Тимошенко цей "пульс" ніхто не відчуває. З такими керівниками хвороба невиліковна. Уряду не вдалося знайти гроші на виплати ще до кризи, а про те, щоб знайти їх зараз, годі й говорити.

Маргарита МСТИСЛАВСЬКА