Можна впевнено стверджувати: скільки довгобудів, стільки і причин їхнього виникнення. Особливо добре це правило працює в нашій країні, де часом важко передбачити, чи вдасться сплатити комунальні послуги за поточний місяць... А що вже говорити про передбачення - чим закінчаться питання глобальніші! Ось і завершення будівництва "українського Лувру" (читай, музейного комплексу "Мистецький арсенал"), здається, знову відкладається на невизначений термін. Не нудна країнаЗате й живеться нам з вами, прямо скажемо, не нудно - в якій іще, скажіть, країні поверховість новозбудованого будинку могла б скакати то вгору, то вниз у зв'язку з... указами Президента? Звичайно, горезвісну історію з будівництвом багатоповерхівки на Грушевського, що понівечила дніпровські кручі, вже, здається, згадувати гріх - про це не написав тільки ледачий. Автора ж цієї статті більше зацікавив широко розрекламований проект, ініційований безпосередньо главою нашої держави і який вилився у найсправжнісінький довгобуд. Адже навіть найзатятіший оптиміст сьогодні навряд чи стане впевнено стверджувати, що завершення будівництва комплексу "Мистецький арсенал" відбудеться в осяжному майбутньому.
Похоронний бенефіс?Ідея будівництва в Києві масштабного центру культури і мистецтв, а за сумісництвом музейного комплексу, "Мистецький арсенал" далеко не нова. Між іншим, як свідчить офіційний сайт проекту, комплекс було відкрито для відвідувачів ще 2007 року - незрозуміло тільки, що їм там пропонувалося побачити? Звичайно, за найближчі кілька років в Арсеналі вже відбулося кілька виставок, концертів і культурних заходів, проте не слід забувати, що велика частина території передбачуваного комплексу досі нагадує розкраяний будмайданчик. А до завершення проекту, судячи з усього, вельми й вельми далеко.
Відвідувачі, які прийшли нещодавно в музейний комплекс на відкриття широко розрекламованої виставки "De Profundis", легко могли переконатися, що працює поки що лише одне крило будівлі. Тим часом обіцяно звести на території ще такі об'єкти, як Центр української музики, Український центр екранних мистецтв, Музей сучасного мистецтва, дитяче містечко, готель, паркінги та інші, яких поки що і помину нема. Японська фірма Архітектурне бюро Арата Ізозаки "Arata Isozaki & Associates Co., Ltd.", чий проект будівництва центру став переможцем серед запропонованих на конкурс, обіцяє укластися в терміни і провести роботи на найвищому рівні. Не довіряти японцям підстав нема, от тільки пропоновані Президентом терміни відкриття комплексу щось надто вже далекі від реальних. Ще 20 березня 2008 року Ющенко планував, що культурно-мистецький і музейний комплекс "Мистецький арсенал" повинен бути відкритий до Дня незалежності в 2009 році. Між тим, віз і нині там. Ігор Тарасюк, керівник Держуправління справами, який входить до складу робочої групи зі створення комплексу, нині оперує туманними цифрами "5-10 років".
Хвилює обивателя і фінансовий бік справи - адже коли йдеться про такі величезні суми, ми давно звикли чекати якихось фінансових махінацій, пов'язаних з ними. І не дарма! Кілька скандалів вже розгорілося. Зокрема, результатом дворічного бюджетного фінансування проекту (2005-2006 рр.) в обсязі 93 млн 956 тис. 361 грн, виділених на Київську міськдержадміністрацію, стало відкриття кримінальної справи за фактом зловживання бюджетними коштами з боку службових осіб КП "Дирекція реставраційно-відновних робіт". А 17 серпня сього року, як повідомили ЗМІ, Кабмін перенаправив 15 млн грн, призначених на створення музейного комплексу "Мистецький арсенал", на ремонт і погашення боргів клініки Феофанія (де регулярно відновлюють здоров'я високопоставлені українські політики та іже з ними). Чи то ще буде!
Усіх музейніший наш музей!Любовно оповідаючи про те, що площа культурного комплексу становить 57 тис. кв. м., Президент не забуває згадати, що ця цифра перевищує сумарну площу всіх київських музеїв. На думку гаранта, подібне порівняння, очевидно, має вселяти повагу і довіру до нового проекту. Одначе ж, гарненько розміркувавши, рано чи пізно ставиш собі питання про те, в якому стані знаходяться ті горезвісні музейні площі, які "Арсенал" покликаний "наздогнати і перегнати".
Музейні працівники в Україні давно звикли до того, що стелі, які протікають, в залах з безцінними експонатами - це таке ж буденне явище, як і відсутність в тих залах сигналізації, тоді як охорону музею забезпечує страж передпенсійного віку, який мирно дрімає у вестибюлі на табуретці. Цілком закономірний отже й факт, що з українських музеїв все частіше крадуть безцінні полотна (зростанню цієї частоти, втім, теж є межа, адже кількість безцінних полотен не безмежна). А скільки ще шедеврів нишком виносять із запасників! Причому виносять же частенько й самі працівники, до того ж, зважуся передбачити, не тільки з корисливих мотивів. Нехай, мовляв, краще полотно висить на стіні в елегантному "палаццо" якогось олігарха і радує око його гостей і домашніх, ніж пліснявіє в мокрому підвалі, чекаючи своєї черги на реставрацію, та й після цього не маючи можливості бути виставленим в убогому і невеличкому музейному приміщенні. Проте на всі ці "проблемки" і "проблемочки" несміливих музейних працівників у влади завжди є одна, що стала вже звичною, відмовка: "Немає грошей".
Водночас, затіяний проект будівництва величезного "Арсеналу" передбачає, що на підтримку роботи комплексу (не кажучи вже про його будівництво) гроші звідкись усе ж знайдуться. Чи не краще було б - при такій високій заклопотаності збереженням історії, культури і традицій - спрямувати угроблені на зведення "Мистецького арсеналу" кошти на нормалізацію роботи української музейної сфери, що животіє на жалюгідних подачках? Сам по собі напрошується висновок, що турбують Президента не стільки питання культурні, скільки піарні - адже яке ж це ім'я можна собі здобути на такому величезному проекті, де там фараонам з їхніми пірамідами! А на піар, на відміну від культури, гроші у влади знайдуться завжди.
"Український Лувр" не відбудеться?Концепція розвитку проекту "Мистецький арсенал" так і пістрявіє туманними фразами, на кшталт "давно забуте і, разом з тим, концептуально нове". Сам комплекс гордо іменується "новим мистецьким майданчиком, відкритим для імпровізацій та імпрез, який ще не є заангажований жодним мистецьким проектом і обумовлений лише стінами старого Арсеналу". Заявлено також, що "Арсенал" повинен стати кращим комплексом мистецтв, як мінімум, у Східній Європі, який разом з Лаврою і сусідніми музеями створить культурне обличчя Києва. Амбітна заява, чи не правда? Тим часом не зайвим буде нагадати, що в березні нинішнього року винесла своє попередження комісія ЮНЕСКО, яка перебувала в Україні з метою перевірки стану Києво-Печерської лаври і Софії Київської, які включені до списку всесвітньої культурної спадщини і знаходяться під охороною цієї міжнародної організації. Комітет всесвітньої спадщини повідомив Україну, що через неефективне управління Лавра може бути переведена в перелік об'єктів, що знаходяться під загрозою виключення зі списку, у випадку, якщо рекомендовані експертами заходи не буде вжито повною мірою. Також місія ЮНЕСКО рекомендувала терміново припинити несанкціоноване будівництво, що загрожує збереженню Лаври і Софії - зокрема забудову навкруги території земляних валів "Художнього арсеналу". Як відомо, Києво-Печерський заповідник уже втретє опиняється під загрозою виключення зі списків ЮНЕСКО. Тим часом, очевидно, Президент не квапиться вживати заходи з цього приводу, що, втім, не заважає йому просторікувати про "культурне обличчя" Києва.
До всього іншого, на відкритті першої в недобудованому "Мистецькому арсеналі" виставки Ющенко видав на-гора нову (яка, втім, прямо скажемо, не стала несподіванкою) ідею. На його думку, музейний комплекс треба назвати іменем... гетьмана Івана Мазепи. "У мене немає сумнівів - прийде час, і найбільший на території України український музей ми назвемо світлим і славетним ім'ям гетьмана Івана Степановича Мазепи", - заявив Президент. А кажуть ще немає героїв у своїй Вітчизні! Як бачимо, є - тільки особи всі ті самі. І навіть не хочеться вже міркувати про те, яке ж відношення має горезвісний багатостраждальний гетьман до українського мистецтва.
До слова мовити, латинська назва виставки "De Profundis" в перекладі означає "З глибин", що покликана, безумовно, вказувати на єдність культурної традиції, і звучить досить солідно. З іншого боку, дещо викликає подив питання про те, чому першу державну виставку в "новонародженому" (або, принаймні, проголошеному таким) комплексі озаглавили так само, як і 130-й псалом, що традиційно є частиною католицької поминальної літургії. Кого ховаємо, панове? А чи не райдужні надії на новий культурний Ренесанс?
Підготувала
Ірина ШУВАЛОВА ГРА У "ВІРЮ - НЕ ВІРЮ"У жовтні 2008 року Центром Разумкова було проведено опитування, під час якого респондентам пропонувалося зазначити, чи виконує, на їхню думку, Президент Ющенко свої передвиборні обіцянки, а якщо не виконує, то чому. По результатах опитування склалася така картина.
75% респондентів вважають, що Президент передвиборних обіцянок не виконує, причому з власної вини;
13,3% опитаних заявили, що Президент обіцянок не виконує, проте відбувається це все тому, що йому заважають;
8,6% відповісти на питання було важко;
і тільки 3,1% були упевнені, що Президент все-таки виконує дані ним перед виборами обіцянки.
Як бачимо, обіцянкам українського гаранта сьогодні схильні вірити небагато громадян. Власне, й грандіозний проект будівництва "Мистецького арсеналу" в суспільстві був сприйнятий доволі скептично. Проте надія усе ж жевріла: а раптом? А що, коли таки збудує? Мабуть, сьогодні на благополучне завершення цього довгобуду найближчим часом не сподівається вже ніхто.
Друк сторінки
