Номер 101 (1289) 30.09.2009 - 01.10.2009
Реверанси на мінному полі, або Дещо про передвиборні маневри
ЛИСТИ ЧИТАЧІВ
"Сорому у Юлі - ані крихти, ані крапельки"
Свій лист хочу розпочати рядками з поеми Володимира Черепкова "Зрада": "В серцях, де не царює Правда, нема ні світла, ні тепла". Що тут додаси: сказав, ніби зав'язав про сьогодення.
Листа цього пишу з таким обуренням! Коли ж наша Юля візьметься за розум - і хоч трішечки нас поважатиме, а не брехатиме безперестанку. Повірте, мені та моїм односельцям несила не те що слухати її витребеньки-побрехеньки, а й дивитися на її косичку та нещирі лисячі очі, які вже не дивляться у вічі людям, а бігають, як годинниковий маятник, ховаючись від сорому. І взагалі, скільки можна нас, громадян України, вважати за телепнів - особливо селян?! Пані Ю, ми ж аналізуємо кожне словечко, пущене вами в ефір. І що характерно - чим більше днів тримається на троні, тим стає нахабнішою. Забила баки президентові-пасічнику і Януковичеві-мовчану й сіла в "однокінний візок" (міністри їй, вочевидь, зовсім не потрібні!). Скажіть, люди добрі, де ще таке є в світі! Точно як "сам п'ю, сам гуляю..."
Повірте, не знаю як кому - а мені страшно. Президент мовчить або буркне щось у нікуди задля годиться. І все. Пам'ятайте, пане гаранте, у випадку якого лиха (борони Боже!), Вам теж доведеться нести відповідальність перед народом - і то в першу чергу.
Скільки можна нас душити всілякими хитрими і брехливими ділами? Ціни на продукти стали такі високі, що ми й далі примусово "шліфуємо" свої дряхлі фігури, і так виструнчені від сільського "щасливого" життя, яке в нас є - принаймні, згідно з обіцянками прем'єрки. Хай мені пробачать, але я скажу: ані сорому немає у нашої Юлі, ані крапельки совісті. Усе це розчинилося цілковито в жадібній гонитві за "царським" троном і за мільярдними прибутками. Коли ж почитати Юлині податкові декларації, то, виявляється, вона бідна, як та кішечка! Хоч бери та пускай сльозу... А дивіться, який трюк затіяла нині. До офіційного початку виборчої кампанії лишається зо два місяці (хоча насправді вона давно вже почалася), а пані Тимошенко оприлюднює свій хитромудрий план щодо того, як затуманити мізки селянам-рабам Божим, і презентує, зрештою, утворення в країні Асоціації селищ та малих міст України. Ось, мовляв, яка я, дорогі друзі! Обіцяла - зробила. Тепер справді село житиме - до хрипу торочить вона по телебаченню. Я дивився цю програму від "а" до "я", і поглядав на людей, що сиділи в залі. Очевидно було, що далеко не всі в захваті від цієї пустопорожньої балаканини: дехто заплющив очі від сорому, дехто прикрився газетою, а дехто просто-таки від здивування роззявив рота! Очевидно, що це з боку прем'єрки блеф, чергова брехня. Зрозуміло, що асоціація створюється під вибори, аби підгребти під тепле крильце Юлі побільше сільського електорату. Пані Ю "царювала" на прем'єрському троні вже не раз - однак така ідея з'явилася в неї, бачте, тільки ниньки!
Я тільки єдине не можу зрозуміти - куди ж дивляться Президент (щоправда, хоч вето наклав), прокуратура та СБУ. Скільки на цю хитромудру ідею викинуто грошей? Кому взагалі надається право фінансувати громадську організацію з бюджету? Це - злочин! Однак лишається він безкарним, адже Тимошенко вдалося прибрати до рук "друкарський станок", отримати контроль за процесом емісії грошей. Гадаєте, вона не знала, що Ющенко звільнить Стельмаха? Знала, давно пронюхала.
Хотілося б сказати й ще про одне власне спостереження. Пані Ю - це наша перша улюблениця, яку ми на своїх руках і мізках підняли й донесли до стін Верховної Ради. Вона до нас їздила частенько, аж доки не втрапила в собою ж вириту яму, а простіше кажучи - забрехалася.
Після появи Закону про дітей війни вона у нас на третьому поверсі адмінбудинку організовувала прийом з написання заяв - і обіцяла, що виплачуватиме додатково ще по 128 грн щомісяця! Тоді вона була в опозиції. Пенсіонери, одне поперед одного, видиралися сходами на той третій поверх, так що за деякими навіть викликали "швидку". Люди від радості молитися на Юлю були готові. А що тепер? По-нашому - пшик, поїхала й забула. Мало того - сівши в прем'єрське крісло, навіть не передбачила на потреби дітей війни грошей у бюджеті!
То як назвати таку людину? Говорить одне, а робить інше. І це вже вкотре. Тепер вона об'їжджає Бобринець десятою дорогою, хоча від обласного центру до нас усього 20-25 хв їзди. Можна було б іще розповідати про її обіцянки, але хай вони краще залишаються на її совісті. Люди все пам'ятають і дадуть правильну оцінку її негідним діям, от тільки треба вже прокинутися від солодких снів-обіцянок і оговтатися від брехливої імітації "турботи" про село й селян.
Григорій Федотович ТРИГУБ
м. Бобринець
Чернігівської обл.
"Набив руку в брехні - подався у президенти"
Здрастуйте, шановна редакціє "Товариша" й читачі газети! Я написав критичні шаржі на деяких кандидатів у президенти. Гадаю, люди легко впізнають усіх за текстом і без прізвищ. І якщо вони, прочитавши текст, все ж таки зрозуміють, хто є хто - то без сумніву голосуватимуть за Соціалістичну партію України, яка робить усе для покращання життя простого народу.
***
Голодомор, Шухевич и Мазепа -
Его, на Западе излюбленный, конек.
Россию ненавидит он свирепо,
За что и почему - нам невдомек.
Еще мы на Майдане услыхали,
Что его руки ничего не крали.
Откуда ж вдруг взялися миллионы?
То ему "пчелы" поднесли с поклоном.
***
Она хитрее, чем сама лиса:
"Не будет призыва "Верну всем гроши!
Прорыва обещаю чудеса!"
Какой же все-таки Премьер ты нехороший!
***
Был снят с Министра иностранных дел,
И спикер тоже из него не получился...
Когда в брехне поднаторел,
Он кандидатом в президенты объявился.
ОРЛОВ
Іршавський р-н
Закарпатської обл.
Ведуча рубрики Ірина ШУВАЛОВА
Інші статті