Третя полоса

У докладі Організації Об'єднаних Націй, присвяченому рівню життя населення Землі, Україна опинилася на 85-му місці, серед 182 країн, в яких проводилися дослідження. Це на сім позицій нижче, ніж було за показниками минулих років.

ООН не перший рік проводить оцінювання якості життя в більшості країн світу, виходячи з такого поняття, як Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). За ним оцінюється рівень життя в різних країнах світу, спираючись на такі показники, як тривалість життя, письменність дорослого населення на рівні початкової, середньої і вищої школи, а також середній рівень доходів.

Усі країни поділені на групи: від "найвищого розвитку" (переважно країни Західної Європи) до "дуже низького розвитку", куди входять здебільшого африканські держави.

Найкращою країною для проживання вже не вперше назвали Норвегію. На другому місці розташувалася Австралія, на третьому - Ісландія. Також до двадцяти найкращих країн для життя увійшли Канада, Ірландія, Нідерланди, Франція, Австрія, Іспанія, Бельгія, Італія, Велика Британія, Японія і США.

Останні місця в списку, з показником дуже низького розвитку, посідають Сьєрра-Леоне, Афганістан і Нігер, де середня тривалість життя не перевищує 50 років, а половина населення - неписьменні.

Своїм 85-м місцем Україна відкриває групу країн із "середнім рівнем розвитку". Наші європейські сусіди з близького зарубіжжя загалом випереджають нашу країну: Білорусь - на 68-му місці, Росія на 71-му.

У своєму докладі експерти ООН зазначають, що є прірва в розвитку між багатими й бідними країнами. Наприклад, на кожний долар, зароблений жителем Нігеру, припадає 74 дол. у Норвегії.

Щодо позиції України в цьому списку, то з одного боку розташування в його середині свідчить про те, що все могло бути й гірше. Та з другого боку, постійне падіння життєвого рівня в нашій державі наштовхує на невтішні висновки. Наприкінці 1980-х УРСР у цих рейтингах нижче за 40-е місце не опускалася ніколи. Проте не це головне. Найбільше побоювань викликає той факт, що ми постійно й неухильно сповзаємо вниз, втрачаючи й витрачаючи все, що було накопичено раніше. Саме ці сухі цифри докладу ООН (нагадаємо, що зроблені вони були ще до світової фінансової кризи, так що повісити всіх собак на світову кон'юнктуру не вийде) доводять, що в нашій державі не все гаразд, і потрібно терміново змінювати і державну політику, і її виконавців. Інакше невдовзі поповнимо компанію Нігеру і Афганістану в графі "дуже низького розвитку".

Антон ГАЙСИНСЬКИЙ