Друга полоса

До моїх виборців

Усе сталося так, як уже сталося - перший тур виборів відбувся. Ще догвалтовується електроніка й доторговуються менш чи більш зговірливі, виважуючи собі срібляники, славу чи гарантії; ще бунтують одурені правдолюби і втішають душі ті, хто хотів, щоб їх одурили; ще замітають сліди ті, хто вкрав чужі голоси й потроху вгамовуються обібрані - одне слово, відбувається все, що відбувається завжди в процесі українського волевиявлення. Інакше ми не вміємо. І не хочемо.

Зрозуміло, пограбовані знову проголосували за тих, хто їх оббирає вже 18 років. Але ніхто нікого звинувачувати не має права - кожен чинить так, як хоче сам.

Багатьом і багатьом можна поспівчувати. Це чесні, розумні, порядні люди. Але їх ошукали.

І нічого дивного в цьому нема. Нинішнього року були небачено комерціалізовані вибори, де панували цинічно відверті технології, розраховані на маси, що втомилися шукати правду. У людей найперше відрізали всі комунікації, які могли донести правду - нема державного радіомовлення, фінансовим пресом задушені правдиві видання, державні телеканали нахабно забили однобокою інформацією. Натомість комерційні радіо- й телеканали, багатомільйонні наклади газет, білборди, випущені на сотні мільйонів доларів, - усе звалилося на голови виборців, привчаючи їх не думати, яке життя і як слід виборювати, яку державу будувати для себе й дітей, а роззявивши рота, як у цирку, стежити й переживати: хто кого? - абсолютно не думаючи, що майже всі - тебе! І одурюють, і перемагають.

Зневірені від самого зачаття нашої держави люди, як отой бик, що втомився і втратив сили для опору, нагнули голови й пішли, похмуро здавшись нахабним гвалтівникам. Це ж треба, щоб пограбований отак дружно пішов голосувати за свого грабіжника! Мов затьмарило!

Але ще раз кажу: ми не можемо гніватися чи ображатися ні на кого: кожен сам чинить над собою суд днем прийдешнім. І вину за сліпоту свою побачить у собі. Я ж звертаюся до небагаточисельного легіону моїх виборців - до вас, шановні мої друзі. Ви не купилися на гривню чи долар, вам не засліпило з екранів, вас не залякали в неосвітленому надвечір'ї - ви наперекір усьому віддали голоси за Олександра Мороза. Я розумію, ви голосували не за мене, а за себе. Ви не лише чесні, а й розумні, мудрі люди, тому розумієте, що спільні позиції і спільні інтереси можуть мати лише рівні люди. Капітал і трудяща людина ніколи не обнімуться. Природа одного - експлуатувати, а другого - не піддатися, вистояти, щоб не вмерти. Ви це розумієте добре.

Мине певний час, і це зрозуміють усі. Всі, що залишаться, бо багатьох із сьогоднішніх виборців тоді вже не буде. Але наша ідея переможе обов'язково! А результати сьогоднішніх виборів змусять нас зробити ще один вибір: у другому турі з двох бід обрати меншу.

Ми з вами порадимося і помилки не зробимо.

А тим часом бажаю усім вам здоров'я міцного, а розуму - ясного. Дивіться високо, ідіть гордо й чиніть мудро. Іншого шляху до щасливого життя нема!