Третя полоса

Верховна Рада своїм законом затвердила указ Президента про оголошення території міста Калуша і прилеглих сіл (Івано-Франківська область) зоною надзвичайної екологічної ситуації. Унаслідок хижацького використання земних надр сталося серйозне порушення природного ландшафту, що може призвести до незворотних наслідків.
 
Проблема локальна

Як то йдеться у пояснювальній записці, поданій до законопроекту у Верховну Раду, в Калуському районі була порушена екологічна рівновага в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калієвих солей. Після десятків років безжальної експлуатації надр під землею утворилися порожнини. Після рясних опадів з'явилися численні провали над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у цьому місті, а також селах Кропивник і Сивка-Калуська.

Виступаючи перед депутатами, мер Калуша Ігор Насалик розповів про те, що торік у місті утворилася вирва завбільшки з футбольне поле і завглибшки до 25 м. У поточному році є вірогідність, що може з'явитися до сотні таких провалів землі, і можуть постраждати майже 5 тис. осіб.

Ще однією загрозою для городян є сховища відходів з калієвих копалень, так звані хвостосховища. Тільки на одному з них зберігається понад 10 млн куб. м відходів. Після випадання значної кількості опадів стрімко збільшується рівень висококонцентрованих розчинів калієвих солей, які можуть опинитися за межами сховища.

Проблема глобальна

Ось ці 10 млн куб. м і становлять найсерйознішу небезпеку для всієї України. У районі Калуша відбувається порушення цілісності захоронення приблизно 50% усіх небезпечних відходів, що належать до першого класу, які забруднюють повітря, грунти й водоносні горизонти. Якщо гребля, яка відділяє хвостосховище від річки Лімниця, не витримає, то всі ці отруєні кубометри потраплять у річку, а звідти до Дністра - однієї з головних водних артерій країни. Тоді вода з Дністра, в якому беруть воду майже десять мільйонів українців, стане отруйною і абсолютно непридатною до використання. А це вже техногенна катастрофа в масштабах країни.

Песимістичні прогнози поділяє і мер міста. Ігор Насалик переконаний у тому, що греблю прорве. Це лише питання часу. Під час самого прориву отруєні води знесуть шість підприємств і житловий масив міста. Таким чином, в Україні склалася ситуація, коли міна сповільненої дії нависла над чвертю населення країни й невідомо, коли може статися вибух.

Вихід поки що знайдений

Відчувши на собі всю складність ситуації, парламентарі виділили для проведення невідкладних робіт із запобігання катастрофи понад 560 млн грн. За ці гроші планують провести відселення людей з небезпечних територій, зміцнити греблі і провести інші роботи, пов'язані з недопущенням масштабного екологічного лиха. На думку голови Івано-Франківської обласної адміністрації Миколи Палійчука, на вирішення екологічних проблем Калуша треба 3,5 млрд грн.

Згідно з ухваленим законом, Міністерство закордонних справ і Міністерство економіки України мають звернутися до міжнародних організацій і іноземних держав з проханням надати гуманітарну і технічну допомогу для нормалізації екологічного стану в Калуші й селах Кропивник і Сивка-Калуська, а також сприяти залученню інвестицій у соціально-економічний розвиток цього регіону.

Слід зазначити, що прикарпатські соціалісти ще в 2005-2006 рр. говорили про колосальну важливість екологічного стану Калуського регіону, намагалися вплинути на ситуацію. Однак тоді їхнього голосу не почули. Зараз же, коли біда біду тягне, влада заворушилася і незграбно починає вживати гарячкових заходів.

Перспективи

Загалом можна сказати, що наша влада ставиться до таких проблем, як у двох приказках. Перша: "Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься". Друга: у нас всі проблеми вирішують за принципом охрімової свити - коли для того щоб зашити діру на рукаві, береться матерія з подолу. Мається на увазі, що, скільки проблем, подібних до Калуша, є ще в Україні, ми дізнаємося тільки тоді, коли там стане зовсім гаряче й потрібна екстрена допомога, передусім фінансова, яку організовує увесь світ. Причому такі катастрофи, починаючи від вибухів у Новобогданівці й завершуючи повінню на Закарпатті, завжди трапляються "несподівано" і не вирішуються без "неймовірних" зусиль з боку влади. Причому всі потуги подаються як небувалий героїзм, а про те, що катаклізм можна було ліквідувати в зародку, вважають за краще замовчати.

Антон ГАЙСИНСЬКИЙ