Шоста полоса

Споконвіків одним із важливих чинників постійного розвитку і процвітання українських земель була торгівля. Мається на увазі вигідне географічне положення України, територію якої пронизують великі торгівельні шляхи. Наші предки вміли цим користуватися, а ми, мабуть, розучилися. Торгівля - це гроші, бізнес, інвестиції, взаємовигідні стосунки з міжнародними партнерами - все те, чого нам сьогодні не вистачає. Якщо раніше торгівлі заважали розбійники, які грабували чи брали мито з купців, то сьогодні цю функцію на себе взяли наші чиновники. З нагоди Міжнародного дня митника хотілося б поговорити про стосунки сучасних  купців" і  розбійників".

У листопаді 1952 року вступила в дію Конвенція про утворення Ради митної співпраці. Згодом її було перейменовано на Всесвітню митну організацію. На першу її сесію 26 січня 1953 року прибули очільники митних служб 17 країн Європи. Через 30 років саме цей день було вибрано для відзначення Міжнародного дня митника. Ідеї митного співтовариства отримали великий відгук. Достатньо швидко зі скромної організації, що об'єднувала обмежену кількість європейських держав, Рада митної співпраці перетворилася на авторитетну організацію світового масштабу. Зараз Всесвітня митна організація об'єднує 162 держави.

Міжнародний день митника є приводом для вияву міжнародної солідарності митних служб світу. Його святкують більше 800 тис. людей - така загальна кількість митників у всьому світі. Крім цього, це привід, аби звернути увагу громадськості на значущість ролі митниці в економічному і соціальному розвитку суспільства та на проблеми цього відомства.

Проте у випадку з українською митницею точніше буде сказати про проблеми, які виникають через неї. А їх може назвати із сотню кожен бізнесмен, у якого немає зв'язків  нагорі" і хто хоч раз перевозив товар через кордон.

З чого почати? У нас до минулого року було 45 окремих митниць при 28 адміністративних одиницях. Це пояснювалося тим, що різні політичні групи мали  свої" ділянки, на яких могли робити свій бізнес. Митниця є окремою  державою", що живе за власною системою корупційних законів. Із року в рік, від влади до влади вона переходить у спадок фактично лишаючись незмінною. Чому? Тому що головною ціллю кожної наступної  партії" чиновників, до рук яких потрапляє українська митниця, є максимально тривале володіння нею заради стрімкого збагачення. В Україні митні збори дають приблизно 40% дохідної частини бюджету, як і податкова служба. І це ми говоримо лише про дохід від офіційно задекларованих операцій. За словами експертів, приблизно стільки ж лишається поза кишенею держави. То який же дурень буде намагатися змінювати закриту систему, яка дає такі прибутки? До того ж, керівник ДМСУ фактично не є представником влади в очах рядового виборця, адже, погодьтеся, набагато частіше в новинах висвітлюються кроки уряду.

Стає зрозумілим, чому представники парламентської сили, які заявляють про свою  лівизну", так ультимативно боролися за те, щоб посада очільника української митниці належала саме їм. На вибори потрібні швидкі гроші в необмежених кількостях, а де їх ще так просто взяти? Типовий для українських комуністів безпрограшний політичний фінт: збагачення без політичної відповідальності. Можна припустити, що саме з цієї причини вони погрожували розвалити новостворену коаліцію і ризикували робити доволі агресивні випади в бік своїх  партнерів".

Новопризначений Президентом керівник ДМСУ комуніст Ігор Калетник одразу ж почав рішучі адміністративні реформи: скоротив число митниць до 28, майже на 30% зменшив апарат. Загалом, основним лейтмотивом його курсу реформ експерти визначають жорстку централізацію. Нічого дивного - те саме робиться майже з усім в нашій країні... Калетник змінив керівний склад майже всіх основних митниць, дійшовши навіть до начальників відділів з окремих напрямків. Централізовано і систему оформлення товарів. Окремі групи товарів в масштабах країни закріплено за певними відділеннями митниці. Тобто аби завезти якийсь товар у західні області, а він  закріплений" за Києвом, без поїздки в столицю не обійтися. Крім усього, централізовано ще і бізнес довкола митниці. Тобто, невелика група компаній займається оборотом товарів широкого вжитку. Можна було детальніше проаналізувати усі новаторства нового очільника, та не в межах цієї публікації. Головне, що варто відзначити, так це схожість нової моделі управління із жорсткою вертикаллю влади, яку будує Президент. Митниця лишилася майже такою самою, лишень усі важелі управління і контроль за основними фінансовими потоками перенесли до одного кабінету.

Однією з головних проблем усіх державних служб України є  план", який робиться нагорі і обов'язковий до виконання внизу, інакше - звільнення. Цей пережиток комуністичного керування існує і в ДМСУ. Отже, є план і його треба виконувати. А 40% дохідної частини бюджету - це вам не жарти. Такий самий план у податківців, і виходить, що митниця і податкова - Сцилла і Харибда для бізнесу в Україні. Замість сприяння розвитку бізнесу і збільшення доходів митниці від збільшення обігу товарів,  план" виконується за рахунок драконівських поборів, більшість з яких є неофіційними. Про них вам розкаже будь-який бізнесмен.

Чи дали проведені реформи щось рядовому українцю? Нічого, окрім підвищення митних поборів для рядових бізнесменів через детінізацію прибуткових оборудок, які применшували  апетити" керівництва митниці. Чи зменшилась корупція? Хамське ставлення з боку працівників митниці? Невиправдано довге оформлення документів? Спитайте у бізнесменів, якщо сумніваєтесь.

Що треба зробити? Елементарно подивитися, як це роблять інші, і просто повторити, якщо недолугі придумати самі. Оновлення технічної бази, відеонагляд за процесом оформлення документів і вантажів, підвищення заробітної плати і соціального захисту митників, покарання корумпованого керівництва - прості і зрозумілі кроки. Затрати на їхню реалізацію повернуться державі через півроку-рік. До того ж, помре один із корумпованих монстрів, що стоїть на шляху інвестиційного потоку в нашу країну. Наші можновладці цього не розуміють? Усе вони чудово розуміють...

А ми вітаємо у Міжнародний день митника усіх сумлінних працівників, які не винні в тому, що підгодовують жахливого монстра.

Віктор ЦАРЕНОК