Друга полоса

До редакції "Товариша" зателефонував голова ради ветеранів Соціалістичної партії України В.М. Ромащенко з проханням повідомити, що ветерани-соціалісти підтримують організацію ветеранів м. Києва і вимагають повернення столичній вулиці назви Танкова. Позиція соціалістів чітка і однозначна: пам'ять про героїв Великої Вітчизняної - священна, і ніхто не має права на неї посягати.

- У 2011 році, напередодні Дня звільнення Києва, з його карти зникла Танкова вулиця, - повідомив  голова Шевченківської районної ради ветеранів м. Києва, генерал-майор у відставці Р.А. Кравцов (Валерий Казнин "Фронтовики требуют вернуть столичной улице название "Танковая", "Киевский вестник", 4.02.2012,  12). - Ця скандальна подія відбулася за ініціативи посольства США у зв'язку з побудовою нового приміщення на вул. Танковій. Комусь із дипломатів не сподобалася ця назва і, як стверджують журналісти, на догоду їм ще навесні 2007 року київський міський голова Л. Черновецький пообіцяв перейменувати вулицю.

Кажуть, для нової назви пропонувалася навіть кандидатура Білла Клінтона - як першого американського президента, котрий побував у незалежній Україні. Зрештою, депутати міськради зупинилися на імені всесвітньовідомого авіаконструктора українського походження І.І. Сікорського.

Звичайно, добре, що хоч на двадцять першому році незалежності України влада згадала про нього. Але яка була потреба протиставляти це ім'я пам'яті захисників і визволителів Києва від німецько-фашистських загарбників? До того ж, називаючи іменем Сікорського вулицю фактично на периферії Києва, коли її місце - в історичному центрі, де він народився, зростав, учився і працював.

Танкова вулиця проходить по території, де колись знаходився Сирецький танковий полігон. Свого часу на цьому полігоні оволодівали бойовою майстерністю воїни-танкісти, випробовували нові машини. 3 липня 1941 року там було продемонстровано нові засоби оборони - протитанкові "їжаки", створені під керівництвом начальника Київського танко-технічного училища, начальника військового гарнізону, керівника оборони Києва генерал-майора технічних військ М.Л. Горіккера. Надалі київські "їжаки" зіграли суттєву роль при обороні Ленінграда і Москви, а також на інших фронтах.

У ході визволення столиці України в листопаді 1943 року першими в місто увірвалися з'єднання 3-ї гвардійської танкової армії генерала П.С. Рибалка і механізовані частини 38-ї армії генерала К.С. Москаленка. Їхні бойові машини проривалися до центру міста саме з боку Святошина, по нинішньому проспекту Перемоги і по обхідних дорогах, у тому числі вулиці, яка отримала назву Танкова.

- Знищивши назву Танкова вулиця на карті Києва, депутати міськради глибоко зневажили і живих визволителів України, і пам'ять про загиблих героїв, - заявив колишній старшина одного з розвідувальних підрозділів 3-ї гвардійської танкової армії, полковник у відставці І.Я. Бойко.

- Якщо в нинішніх депутатів Київської міськради є хоч трохи совісті, вони повинні визнати свою помилку і повернути вулиці Танкова її попередню назву. На честь же Ігоря Сікорського - технічного генія світового масштабу - необхідно назвати новий великий проспект або набережну Дніпра. Крім того, треба привести у зразковий стан будівлю музею І.І. Сікорського на вулиці Ярославів Вал, де авіаконструктор жив і працював у 1903-1912 роках. І зовсім непогано було б, якби американські дипломати долучилися до цієї благородної справи, - вважає учасник Великої Вітчизняної війни, фронтовик І.Я. Бойко.

За матеріалами "Киевский вестник"