Архів: 17.09.2004 24.01.2005
Спомин про справжнього партійця і людину (02.11.2011)
Ми продовжуємо публікацію матеріалів, присвячених 20-річчю СПУ. Пропонуємо нашим читачам спогади Г.А. Савосіна, першого секретаря Хмельницького обкому СПУ, народного депутата України V скликання.
Протягом першої половини 1992 року ініціативні групи зі створення організацій СПУ були сформовані практично в кожному районі Хмельниччини. Об'єднуючи однодумців, вони готували і проводили установчі збори районних осередків. Зокрема, 4 квітня 1992 року в залі засідань районного управління сільського господарства відбулась установча конференція Віньковецької районної організації. Її засновниками стали начальник райвідділу земельних ресурсів А.І. Мазуренко, голова райкому профспілки працівників АПК О.Г. Куровський. Одним із перших соціалістів Віньковеччини став Герой Радянського Союзу Павло Трохимович Писаренко. Сьогодні йому б виповнилося 90...
Життя Павла Трохимовича було звичайним, як для його покоління. Народився у 1921 році в с. Станіславівка. З 1941-го - у Червоній армії. З перших днів Великої Вітчизняної - на фронті. У 1942-му став комсомольцем. За сміливість, відвагу і героїзм був нагороджений орденом Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ст., багатьма медалями.
...Напередодні того бою, 28 квітня 1945 року, замполіт 36-ї гвардійської танкової бригади наказав здати комсомольські і партійні квитки. Завдання взводу було: утримати переправу через річку Грон неподалік словацького хутору Каменчи. Три наші Т-34 мали перегородити шлях декільком десяткам фашистських танків. Ситуація ускладнювалася тим, що екіпажі мали лише по три боєкомплекти снарядів. А чекати тили не дозволяла ситуація.
Декілька годин тривав бій. Уже залишилася боєздатною лише одна тридцятичетвірка, а фашисти продовжують наступ. І тут Павло приймає рішення знищити головну машину ворога. Задум вдався, колона супротивника змішалась. А Писаренко підбив ще один танк, а потім ще й бронетранспортер. Усього ж наші танкісти знищили 29 ворожих танків.
За цей бій командир гармати гвардії сержант Павло Писаренко був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Кажуть, подвиг, як і талант, скорочує шлях до мети. Подвиг танкістів на річці Грон наблизив Велику Перемогу. Він став вершиною фронтової мужності молодого подолянина.
Після війни Павло Трохимович повернувся додому. Багато років працював шофером, диспетчером на автобусній станції. А потім... пенсія, персональна пенсія заслуженої людини. Але й тоді Павло Писаренко не сидів, склавши руки. Часто виступав серед молоді, в школі рідного села і селища Зіньків.
Не залишився байдужим 70-річний Павло Писаренко і до подій 1991-го. Не міг старий солдат спокійно спостерігати, як рушили те, за що віддавали свої життя його бойові товариші. Він став одним з організаторів районної організації СПУ. Завдяки і його зусиллям Віньковецька районна організація стала однією з найчисельніших в області. Потужною стала первинна парторганізація селища Зінькова. Однією з перших була створена і первинна організація в рідному селі Павла Трохимовича.
Уже як соціаліст він проводив велику патріотичну роботу. І діяльність Павла Трохимовича не залишалась без уваги товаришів. Він неодноразово обирався делегатом районних та обласних конференцій СПУ. До його слова і пропозицій прислухалися члени партії і позапартійні. А в листопаді 1992-го товариші обирають Павла Писаренка делегатом ІІ з'їзду СПУ - з'їзду, на якому було прийнято Програму партії, зміни до Статуту.
Після з'їзду Павло Трохимович проводив активну роз'яснювальну роботу. То був час, коли Віньковецька парторганізація стрімко зміцнювалася політично й організаційно. Завдяки активу, до якого входив і П.Т. Писаренко. Однопартійці ставилися до нього з великою повагою, обрали делегатом IV з'їзду СПУ, котрий розглянув питання участі соціалістів у виборах Президента України та депутатів місцевих рад.
Зусиллями партійного активу, попри потужний адміністративний тиск, О.О. Мороз посів на Хмельниччині друге місце серед семи учасників президентської гонки. Найбільшу ж підтримку лідер соціалістів одержав у Віньковецькому районі. І в цьому немалу роль зіграв член виборчого штабу П.Т. Писаренко.
На жаль, 7 грудня 1996 року його не стало. Ховали Павла Трохимовича всім селищем. Навіть природа віддавала належне цій людині - на його подвір'ї розквітли троянди.
Кажуть, мудрий той, хто відчиняє двері пам'яті ключем любові. Земляки не забули Петра Трохимовича Писаренка. Його іменем названа вулиця в с. Станіславівка, де розташований будинок, у якому він народився, а також вулиця в селищі Зіньків, де він пропрацював багато років.
Ім'я П.Т. Писаренка занесене і в Книгу пам'яті Хмельницької обласної організації СПУ.
...20 років тому була створена Соціалістична партія України. Створена людьми з гарячими серцями, справжніми борцями за справедливість, за щастя народне. Тому і є впевненість - нашу партію нікому не вдасться зруйнувати.
Архив за 17.09.2004 24.01.2005
