Валентина СЕМЕНЮК-САМСОНЕНКО: "Без соціалістів у парламенті пенсійну реформу відстоювати нікому" (25.01.2012)
На початку нового року Товариш" звернувся до першого заступника Голови СПУ Валентини Семенюк-Самсоненко із проханням розповісти про проблеми і перспективи української системи пенсійного забезпечення. Хто і чому заважає введенню в Україні прогресивної моделі пенсійного страхування?
- Валентино Петрівно, охарактеризуйте, будь ласка, нинішню ситуацію з пенсійним забезпеченням громадян України.
- Передусім треба сказати, що закон, який свого часу був ухвалений за ініціативи соціалістів, сьогодні фактично не виконується. Але трохи історії. 1992 року, як тільки Україна почала розбудовувати свою незалежну державу, в Ташкенті країнами СНД було підписано рішення про приведення пенсійного забезпечення в усіх пострадянських країнах до стандартів Європи. Один із перших указів Президента України Л. Кравчука стосувався саме цієї проблеми, у тому числі. У 1998 році Україна прийняла нову концепцію єдиного трирівневого пенсійного забезпечення, за якого громадянин мав би змогу отримувати три пенсії, постійно контролюючи усі свої кошти і перерахунки. Але до 2004 року жодного кроку в цьому напрямку не було зроблено, жоден необхідний законопроект не вступив у дію. І лише у 2004 році, напередодні президентських виборів, соціалістам у Верховній Раді вдалося проштовхнути" Закон Про державне пенсійне страхування". Він передбачав створення трирівневої системи: солідарна (куди перераховують кошти всі громадяни України), державна і приватна накопичувальні системи.
- Що необхідно для повноцінного функціонування державної і приватної накопичувальних систем?
- Як людина, яка відповідала за приватизаційний та інвентаризаційний напрямки, я чітко поставила питання про те, що і державна, і приватна накопичувальні системи мусять мати матеріальне підтвердження, активи. Виходячи з цього, я наполягала на проведенні повної інвентаризації державної власності, яка має бути гарантією накопичених коштів. Це потрібно, аби не повторилася ситуація із заощадженнями, коли люди збирали гроші, клали їх на свої рахунки, держава ними вільно користувалася, а потім в один момент у результаті грандіозної афери громадяни втратили ці заощадження.
Я прийшла у ФДМУ в 2005 році і тоді ж, уперше за 15 років, було розпочато інвентаризацію об'єктів державної власності. Тобто, вперше було пораховано баланс держави. За моєю пропозицією питання проведення інвентаризації держмайна і аналізу наслідків приватизації було винесено на засідання РНБО, президентом було підписано указ про створення переліку об'єктів національного надбання. Тобто це ті об'єкти, які мали стати гарантією і державної, і приватної накопичувальних систем. Відповідно до законодавства всі приватні пенсійні фонди мають купити 50 відсотків державних активів у вигляді цінних паперів, щоб не допустити такого наглого грабунку населення, як це було із заощадженнями.
- Коли мала почати діяти нова система пенсійного забезпечення?
- Закон повинен був вступити в дію ще 2007 року. Уже сьогодні кожна молода людина могла б відкладати собі гроші на приватний і державний накопичувальні фонди. Що це означає? Кожен громадянин сплачує кошти: частково до солідарної системи (для тих, хто сьогодні на пенсії), частково поповнює свій особистий державний рахунок, накопичуючи таким чином гроші собі на старість, і контролює їх використання та отримує дивіденди від того, що держава користується його коштами. Так само паралельно людина може користуватися й приватними пенсійними накопичувальними фондами.
Та чи не найголовніший момент - накопичені кошти ніколи не зникали б. За необхідності людина могла в будь-який час зняти свої кошти, а у разі її передчасної смерті - заощадження успадкували б нащадки. Але у 2007 року парламент розпускається і введення закону в дію переноситься аж на 2011 рік.
А далі ви вже знаєте: у 2011 році нинішня Верховна Рада приймає новий закон, яким піднімає і страховий стаж нарахування пенсій, і пенсійний вік, цілком забувши про концепцію трирівневої системи. Тобто немає соціалістів у парламенті - антинародні закони можна приймати без жодних перешкод. Мені от цікаво, чому наші колеги" по лівому крилу в парламенті (комуністи) і так звана опозиція не блокували трибуну, не бойкотували прийняття цього закону?
Що сьогодні люди отримали, окрім підвищення страхового стажу і пенсійного віку? У нас діє солідарна система, де кожен громадянин перераховує кошти з персоніфікацією, тобто кожен платник фіксується. А от щодо відкриття рахунків державної накопичувальної системи це не відбувається. Тобто закон є, але діє лише одна частина його, тоді як інша - не працює. І при цьому діють приватні накопичувальні фонди, якими користуються переважно небідні люди.
- Від чого залежить, чи буде все ж таки введено державну накопичувальну пенсійну систему в Україні?
- У нас сьогодні лишилося лише 20% державної власності. Це вже критична межа економічної безпеки, яка потрібна для функціонування державного пенсійного накопичувального фонду. Чи зможуть люди контролювати кошти, які вони сплачують до Пенсійного фонду, чи й надалі вони використовуватимуться не за призначенням - усе це залежить від пана Тігіпка. Багато залежить і від Президента, адже йому на підписання має надійти документ, який відкриє шлях для приватизації решти державної власності, що виключить можливість створення державного накопичувального пенсійного фонду. Хочеться сподіватися, що гарант Конституції і законів України таки запитає у свого міністра про гарантії виконання другої частини закону про пенсійне страхування.
Розмову вів Вадим КУЦ
Останні новини
Версія для друку
