Архів: 25.12.2005 – 06.02.2006
Особливості рекламування ліків (08.09.2008)
ФЕЩЕНКО Є.П. (м. Полтава):
У засобах масової інформації досить часто рекламуються лікарські засоби. Чи передбачена законодавством відповідальність за недостовірність реклами лікарських засобів?
ВІДПОВІДЬ ЮРИСТА:
Особливості рекламування лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації визначено ст. 21 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 р. 270/96-ВР (далі - Закон), відповідно до якої, зокрема, забороняється реклама лікарських засобів, що вживаються та розповсюджуються лише за приписом (рецептом) лікаря.
У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
Забороняється включати до реклами лікарських засобів інформацію, яка надає можливість припустити, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або, що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.
У рекламі косметичних засобів, харчових продуктів, вітамінних та інших харчових добавок забороняється посилатися на те, що ці товари мають лікувальні властивості, якщо такі властивості не підтверджено у встановленому законодавством порядку спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.
Забороняється реклама лікувальних сеансів, заходів із використанням гіпнозу та інших методів безконтактного, психічного чи біоенергетичного впливу, реклама діагностики або лікування, які не ґрунтуються на безпосередньому контакті лікаря з пацієнтом.
Зазначені положення не поширюються на рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, яка розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом1.
Штрафи відповідно до ст. 27 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" (далі - Порядок) накладаються у таких розмірах:
- п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у:
замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення;
замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно;
- п'ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення;
- чотирикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення;
- сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання явно неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.
Повторне вчинення зазначених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами відповідно до Порядку мають право голова Держспоживстандарту України, його заступники, начальники територіальних органів комітету та їх заступники2.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту України.
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету України, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення або Держспоживстандарту України та його територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається до Держспоживстандарту України або його територіальних органів за місцем вчинення порушення і має бути розглянутий у місячний термін.
1Стаття 27 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 р. 270/96-ВР.
2Пункт 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. 693.
Рубрику веде юрист юридичного департаменту газети "Товариш" Галина Литвинова
Запитання до юриста можна надсилати: "Товариш", "Запитай у юриста", а/с 266, м. Київ-21, 01021; електронною поштою: jurporada@ukr.net
У листах чітко формулюйте 1-2 запитання, вказуйте повну адресу, прізвище, ім'я та по батькові (за потреби ми не будемо їх друкувати). Юридична допомога на шпальтах газети є виключно дорадчою.
Архив за 25.12.2005 – 06.02.2006
Версія для друку
