Архів: 25.12.2005 – 06.02.2006
Проблеми при реєстрації у власному житлі (25.09.2008)
РОБОТА О. В. (м. Дніпропетровськ):
Мій син намагався зареєструватися у себе вдома, тобто в квартирі, співвласником якої він є з 1998 р. разом з дідусем, бабусею, батьком та сестрою, з якої він п'ять років тому назад тимчасово виписався. Коли він подав заяву до жеку, йому відповіли, що необхідна згода всіх співвласників, тобто кожен з них має особисто прийти і в присутності паспортистки підписати ці заяви. Підставою для цього вони вважають ст. 358 Цивільного кодексу України. Отже, володіння сином часткою квартири не дає йому безумовного права проживати в ній (а отже й бути зареєстрованим там)? Чи законна така позиція паспортного столу?
ВІДПОВІДЬ ЮРИСТА:
Дійсно, питання реєстрації місця проживання на сьогоднішній день залишається досить проблемним для громадян через неузгодженість окремих правових норм у цій сфері.
Відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року 1382-IV (далі - Закон) реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації1.
Законом визначено, що для реєстрації місця проживання особа подає письмову заяву, паспорт, квитанцію про сплату державного мита (0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян - 0,85 грн.) або документ про звільнення від його сплати, два примірники талона зняття з реєстрації. Цей перелік документів є вичерпним. Законом заборонено вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Проте Кабінет Міністрів України постановою від 28 липня 2004 р. 985 затвердив типову заяву про реєстрацію місця проживання, зміст якої передбачає обов'язкове зазначення заявником підстави для реєстрації місця проживання його або його неповнолітньої дитини за вказаною адресою, як-то ордер або свідоцтво про право власності, або договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. В окремій графі за перевірку цих документів розписується посадова особа органу реєстрації.
При цьому щодо згоди власника або співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника в заяві передбачено, що така згода необхідна тільки у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації.
Така завуальована вимога надання інших документів явно суперечить вимогам Закону, проте доки положення підзаконних нормативних актів не будуть приведені у відповідність до вимог Закону, громадяни й далі будуть стикатися з такого роду проблемами.
Стаття 358 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на яку посилаються працівники органу реєстрації, говорить, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Йдеться про те, що учасники права спільної часткової власності, як і індивідуальні власники, наділяються правами володіння, користування та розпорядження майном. Але оскільки право кожного співвласника не обмежується якоюсь чітко визначеною частиною, а поширюється на усе спільне майно, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Разом з тим, згідно із нормами ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав2. Це означає, що власники одного будинку або квартири мають рівні права на володіння, користування та розпоряджання такими приміщеннями, в т.ч. на проживання в ньому, і в подальшому, на внесення відомостей до паспорта про місце проживання особи.
Отже, відповідно до Закону ваш син, будучи одним з співвласників квартири, не зобов'язаний подавати до органів реєстрації ані згоди інших співвласників, ані свідоцтва про право власності на квартиру. Зі змісту постанови КМ України "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні" від 28 липня 2004 р. 985 випливає, що для реєстрації місця проживання ваш син повинен повідомити про підстави для реєстрації, тобто у вашому випадку - надати свідоцтво про право власності (в якому будуть перелічені всі співвласники на дане майно), а посадова особа органу реєстрації здійснить перевірку наданих документів і лише після цього внесе до паспорта вашого сина та до реєстраційного обліку відомості про його місце проживання із зазначенням адреси житла.
1Абзац 7 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року 1382-IV.
2Частина 3 статті 319 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. 435-IV.
Рубрику веде юрист юридичного департаменту газети "Товариш" Галина Литвинова
Запитання до юриста можна надсилати: "Товариш", "Запитай у юриста", а/с 266, м. Київ-21, 01021; електронною поштою: jurporada@ukr.net
У листах чітко формулюйте 1-2 запитання, вказуйте повну адресу, прізвище, ім'я та по батькові (за потреби ми не будемо їх друкувати). Юридична допомога на шпальтах газети є виключно дорадчою.
Архив за 25.12.2005 – 06.02.2006
Версія для друку
