Архів: 17.11.2005 – 25.12.2005
Спадкування сертифікату на право на земельну частку (21.08.2008)
ІНТЕРНЕТ-ЗВЕРНЕННЯ (Маріанна):
Як можна оформити спадщину на земельну ділянку, якщо немає державного акта, а є тільки сертифікат на право на земельну частку (пай), завірений держадміністрацією?
ВІДПОВІДЬ ЮРИСТА:
Як видно зі звернення, мова йде про сертифікат, який належить не дописувачці, а іншій особі. Спадщина в цьому випадку буде оформлятися не на земельну ділянку, а на сертифікат на право на земельну частку, тобто на документ, що посвідчує право особи на земельну частку (пай), не виділену в натурі на місцевості. Це положення міститься у Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" вiд 05. 06. 2003 899-IV (далі - Закон), згідно з яким сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай)1. Згідно з ч. 2 ст. 2 цього ж Закону, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право особи на конкретну земельну ділянку, є державний акт.
Відповідно до чинного законодавства, відсутність державного акта не є перешкодою для успадкування сертифіката на право на земельну частку (пай). Державний акт - це документ, який засвідчує право власності конкретної особи на земельну ділянку, визначає розмір, місцерозташування, межі ділянки і містить її схему.
Стосовно самого процесу спадкування варто зазначити, що спадкування в Україні здійснюється за заповітом чи за законом2.
Якщо у вашому випадку був складений заповіт, то, відповідно, право на спадкування мають особи, зазначені у цьому заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини чи відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється за законом у порядку черговості. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід - як з боку батька, так і з боку матері - є спадкоємцями другої черги. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця, у четверту - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, у п'яту - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї3.
Свідоцтва про право на спадщину видаються у державних нотаріальних конторах за місцем відкриття спадщини за письмовою заявою спадкоємців, що прийняли спадщину, тобто тих осіб, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини, на ім'я всіх спадкоємців або, за їхнім бажанням, кожному з них окремо. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна чи основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть до видачі свідоцтва про право на спадщину за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, подати нотаріусу письмову заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.
Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину4. Тому для підтвердження цих обставин спадкоємці повинні надати відповідні документи.
Так, факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця.
Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; копії актових записів; записи в паспортах про другого з подружжя; копії рішень суду, що набрали чинності, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Місце відкриття спадщини підтверджується: свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця, якщо останнє постійне місце проживання і місце його смерті збігаються; довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про його постійне місце проживання; записом у будинковій книзі про постійне проживання спадкодавця, а якщо місце проживання померлого невідоме - документом про місцезнаходження нерухомого спадкового майна чи його частини.
Отже, для одержання свідоцтва про право на спадщину вам необхідно звернутися до державного нотаріуса за місцем проживання спадкодавця із зазначеними вище документами.
Після одержання свідоцтва про право на спадщину ви можете одержати належну земельну частку (пай) в натурі (на місцевості). Для цього необхідно звернутися із заявою до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
1Стаття 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" вiд 05. 06. 2003 899-IV.
2Стаття 1217 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 435-IV.
3Статті 1261-1265 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 435-IV.
4Абзац перший пункту 212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 20/5.
Рубрику веде юрист юридичного департаменту газети "Товариш" Галина ЛИТВИНОВА
Запитання до юриста можна надсилати: "Товариш", "Запитай у юриста", а/с 266, м. Київ-21, 01021; електронною поштою: jurporada@ukr.net
У листах чітко формулюйте 1-2 запитання, вказуйте повну адресу, прізвище, ім'я та по батькові (за потреби ми не будемо їх друкувати). Юридична допомога на шпальтах газети є виключно дорадчою.
Архив за 17.11.2005 – 25.12.2005
Версія для друку
