Архів: 29.09.2005 – 27.10.2005
Договір (01.07.2008)
Аналіз звернень громадян до рубрики юридичних консультацій свідчить про те, що нашим читачам часто доводиться вступати в договірні відносини. Чимало проблем, на вирішення яких потрібно багато часу та коштів, виникає через незнання елементарних правил. Підписуючи договір чи інший юридичний документ, людина почасти міркує, що таким чином захистила свої права, однак неправильно складений документ не тільки не захистить, а може й створити великі проблеми. У цій публікації ми розглянемо основні положення договору і звернемо увагу на особливості його укладання.
Як має укладатися договір?
Договір може укладатися як письмово, так і усно - це форма договору. Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), правочин може укладатися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається дійсним, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором чи законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Тобто якщо законодавство не вимагає обов'язкового підписання договору письмово, усна домовленість і дії щодо цієї домовленості є свідченням укладення договору з наступними правами і обов'язками сторін.
Які основні складові договору?
Договір - це документ, спрямований на встановлення прав і обов'язків сторін, що домовляються. Тому перше, на що треба звернути увагу, це предмет договору - тобто зміст, про що конкретно домовились сторони, наприклад, надати послуги (зробити ремонт). Далі слід перевірити наявність у договорі інших істотних умов. ЦК визначає і ділить договори на види, залежно від їх предмету та істотних умов. Відсутність хоча б однієї з істотних умов означає, що це договір іншого виду, ніж зазначено (з відповідними правовими наслідками), або ж його може бути визнано не укладеним у письмовій формі.
Істотними умовами договору, окрім предмету, є ціна та строк дії договору.
Ціни в договорах, за загальним правилом, встановлюються за угодою сторін, проте в окремих випадках законодавством можуть бути обмежені максимальні та мінімальні ціни. Вирішуючи питання ціни договору, необхідно враховувати інфляційні та інші процеси (наприклад, у договорі оренди майна на значні строки доцільно передбачати систематичний перегляд ціни з урахуванням інфляції тощо).
Строком дії договору є час, протягом якого існують зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього договору. Для сторін договору найчастіше більш прийнятним є встановлення конкретних строків. Тобто виконання договору прив'язується до конкретної дати протягом певного відрізку часу з моменту укладення договору. Невстановлення конкретних строків може загрожувати вам безкінечним затягуванням виконання того, що належить вам за договором, або ж несподіваною вимогою, якщо боржником (виконавцем) є ви.
Наступною дуже важливою складовою будь-кого договору є права та обов'язки сторін договору. Права та обов'язки сторін мають відповідати нормам, встановленим у відповідних розділах ЦК, Господарського кодексу України (далі - ГК), інших нормативно-правових актів. Законодавство визначає права та обов'язки сторін, залежно від конкретного договору, проте деякі з них можуть встановлюватись за погодженням сторін. Наприклад, за договором найму поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом1. Отже, за законом, сторони самостійно можуть вирішувати, хто має нести додаткові обов'язки чи отримає права. Вирішуючи це, варто враховувати питання ціни та інші аспекти договору.
Для того, щоб не брати на себе додаткові зобов'язання, прямо не передбачені законодавством, варто до підписання договору звертатися до відповідних розділів ЦК та ГК. Крім істотних умов, передбачених ЦК для деяких видів договорів, у законодавстві прописані спеціальні істотні умови, які обов'язково мають міститися в договорі. Тому, вивчаючи договір, доцільно звернутися до відповідного законодавства.
Нерідко запропонований вам договір містить посилання на якісь внутрішні документи іншої сторони (наприклад, правила страхування, технічні умови, статути тощо). З ними слід детально ознайомитися, а краще оформити у якості додатків до договору.
Безпосередньо підписання договору матиме правові наслідки у тому випадку, якщо його здійснює уповноважена на те особа. Якщо стороною є юридична особа, слід визначити, чи відповідає посада, зазначена в договорі, посаді у Статуті, уповноваженій на представлення інтересів юридичної особи при підписанні договорів без довіреності. Якщо особа підписує договір за довіреністю, обов'язково слід перевірити наявність такої довіреності, її чинність, тобто чи не закінчився строк, чи відповідають повноваження, передбачені у довіреності, змісту договору, а також, чи відповідає форма довіреності формі договору, наприклад, якщо сторона підписує договір, який має бути нотаріально посвідчено, довіреність теж має бути посвідчена у нотаріуса. Договори, стороною яких є юридична особа, мають бути посвідчені круглою печаткою цієї юридичної особи.
Підписуючи договір, не поспішайте, уважно ознайомтесь з його змістом, ніколи не підписуйте документи, не читаючи та, якщо можливо, попередньо проконсультуйтесь з юристом.
1 Стаття 776 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року 435-IV.
Рубрику веде юрист юридичного департаменту газети "Товариш" Олександр ДЯЧЕНКО
Запитання до юриста можна надсилати: "Товариш", "Запитай у юриста", а/с 266, м. Київ-21, 01021; електронною поштою: jurporada@ukr.net
У листах чітко формулюйте 1-2 запитання, вказуйте повну адресу, прізвище, ім'я та по батькові (за потреби ми не будемо їх друкувати). Юридична допомога на шпальтах газети є виключно дорадчою.
Архив за 29.09.2005 – 27.10.2005
Версія для друку
